Після ігумені Анфіси настоятельницею Вінницького монастиря стала ігуменя Таїсія. При ній і відбулося переміщення монастиря з Вінниці в Браілів. Відбулася ця подія на свято Покрова Пресвятої Богородиці 1 жовтня (14 н.ст.) 1845 року.

Правлячим архієреєм у той час був Архієпископ Арсеній, згодом митрополит Київський і Галицький. І думка про перенесення монастиря цілком належала йому. Преосвященний Арсеній був стійкої вдачі, непохитної волі, високої мудрості, міцно тримав кермо влади у своїх руках. Він був справжнім батьком, хоча й суворим, але гаряче люблячим свою церковну паству. Багато праць було покладено його преосвященством для огородження православного народу від сваволі католиків-поміщиків. При Преосвященному Арсенію покращився стан православного духовенства. Владика звернув свою увагу й на важке положення монастиря у Вінниці. Він запропонував ігумені монастиря м. Таїсії клопотатися перед Священним Синодом про переміщення монастиря з Вінниці в Браілівські монастирські будівлі, які залишалися порожніми після виселення звідси в 1832 році католицьких ченців-тринитаріїв.

Клопотання ігумені було задовільнено; і от 30 вересня (13 окт. н.ст.) 1845 року у Вінницькій монастирській церкві була відслужена востаннє Божественна літургія й напутній молебень, після якого сестри обителі із хресним ходом і зі своїми древньо-шанованими святинями вийшли з Вінниці в містечко Браілів.

Ранком 1 жовтня (14 жовтн. н.ст.) монастирський хресний хід прибув у Браілів. На заставі містечка його зустрічало околишнє духівництво й безліч народу із хрестами й хоругвами. Звідси всі разом пройшли до відведених для монастиря будівель. У воротах обителі зустрів майбутніх насельниць сам архієпископ Арсеній і після кадіння й архіпастирського благословіння відслужив урочистий молебень перед іконою Божої Матері. Потім хресний хід пройшов у більшу монастирську церкву, де була звершена Божественна літургія із подячним молебнем, і лише після цього сестри стали влаштовуватися на новому місці.

Із цього моменту починається нова сторінка життя Вінницько-Браілівського монастиря. Сестри обителі безперестану трудилися, благоустроюючи свій новий дім.