Першою ігуменею монастиря була призначена насельниця Чигиринської обителі Палладія. Вона керувала монастирем до 1798 року, а після попросилася на спочинок назад у Чигирин. Але Преосвященний Іоаннікій залишив її поки на місці, запропонувавши обрати собі в співробітниці по керуванню черницю Олену. У тім же 1798 році була призначена у вінницьку обитель нова ігуменя - Віра. Дворянка за походженням, вона була пострижена в рясофор в 1766 році в Київському Богословському монастирі архімандритом Тарасієм, а в 1768 році архімандритом Амфілохієм у мантію. З 1766 по 1790 р. несла кліросний послух у Богословському монастирі, потім митрополит Самуїл перевів її у Флоровський монастир. Тут м. Віра перебувала до 1798 року, поки не була призначена ігуменею у Вінницю.
Матеріальний стан Вінницької обителі тепер небагато покращився. Після надбавки, наданої імператором Павлом I , річний бюджет монастиря збільшився від 701 р. 80 коп. До 1200 р. Також матеріальною підтримкою для монастиря послужило приєднання до нього скасованого монастиря Рожецького.
Монастирське начиння трохи поповнилося Найвищим пожертвуванням в 1799 році. Але не залишали обитель і труднощі. Насельниці переживали велику бідність. По штату, наприклад, нічого не виділялося на загальну трапезу й черниці виділяли для цього зі свого крихітного утримання по 3 рублі в рік. Зрозуміло, на таку суму не можна було прокормитися, тому ігуменя Віра просила в 1800 році дозволу взяти на ці потреби грошей з інших монастирських сум.
І все-таки, незважаючи на труднощі, монастир не біднів на черниць.
Наприкінці XVIII ст. монастирський штат складався з ігумені, 15 штатних черниць, 3 заштатних і 5 послушниць. Насельниці були різних національностей: 12польської, 8 російської, 4 української. Багато хто з них були пострижені православними ієрархами ще під час унії (здебільшого в Молдавії).
Ігуменя Віра надзвичайно енергійн і діяльна, управляла монастирем до 1814 року. Потім до 1832 року монастир не мав ігумені й справами обителі керували скарбники: Серафима (1815 - 1821 р.), Антонія (1822 - 1825 р.), Досифея (1826 - 1827 р.), Поліксенія (1828 - 1832 р.).
Після правління монастирем скарбниками в 30-і роки знову начальствує у Вінницькій обителі дуже діяльна ігуменя Анфіса, покликана із Чигиринського монастиря єпископом Подольским Кирилом ( Богословським-Платоновим). Її трудами в обителі були споруджені будинок з ігуменськими келіями, корпус для сестер, а також задумана була побудова церкви. Особливо сприяла ігуменя Анфіса підняттю матеріального добробуту монастиря тим, що виграла процес у поміщика м. Вороновиці гр. Грохольского і стягнула з нтого 15 тис. рублів, що склали основний капітал монастиря.
Комментариев нет:
Отправить комментарий