Тому, як за найбільш достовірне твердження щодо походження Великих Валів ми повинні взяти свідчення археолога С.С.Гамченка, за словами якого „Немирівське поселення є пам'яткою, що належить до розвинутого та пізнього Трипілля і представляє у Середньому Побужжі західну лінію розвитку цієї культури". І, вийшовши з цього судження вченого, можна ствердно говорити, що вік Валів становить понад 4 тисячі років. Тоді свідчення відносно спорудження Валів в часи скіфів і тим більш ще й ними самими відпадає само собою.

Варварські розкопки городища тривали аж до 1908 року, поки їх не провідала донька графа Строганова, княгиня Марія Григорівна Щербатова. Розуміючи історичну цінність старого поселення у Валах та викопних знахідок, вона заборонила усі подальші розкопки і наказала усі викопні скарби перенести до своєї садиби. А щоб не руйнувалася ця археологічна пам'ятка і щоб повністю позбутись від посягань горе-шукачів скарбів княгиня, на відміну від свого батька, юридично оформила спадковість на ці землі. Натомість викликала із Кам'янця-Подільського спеціаліста зі старожитностей.

Перша наукова експедиція під керівництвом професора С.С.Гамченка побувала у Валах у 1909 році. На одному з трьох масивів, на яких і розташоване „замчисько" Немирівського городища, вчений відкрив залишки трипільського поселення. Вслід за експедицією С.С.Гамченка, у 1910 році на городищі побувала експедиція під керівництвом професора А.А.Спіцина.

Передчасна драматична смерть у 1920 році княгині М.Г.Щербатової призупинила наукове вивчення Валів. Поновилося воно аж у 1941 році під керівництвом А.П.Смірнова та, на жаль, було перерване війною.