Один з петербурзьких пацієнтів згадував, що до Миколи Івановича йшли всі - старі й малі, багаті й бідні. Хтось платив, інші нічого не платили: до всіх велика людина і друг людства ставився з однаковою увагою. Одним із пацієнтів, що став свідком операції, проведеної Пироговим, писав, «Що це була за швидкість і точність, основана на безпомилковому, глибокому знанні будови людського тіла - не тільки кожної кістки і кожного мускула, але і кожного нерва, кожної судини! Це було щось зовсім незвичайне. Сивий старий із суворим обличчям з навислими бровами був в очах пацієнта якоюсь надприродною істотою, мало не напівбогом».